Заколисав же милий берег
Де стільки раз мене стрічав
Ось тут чебрець і сизий терен
Душі най золотий причал
На мене й досі там чекаєш
Де соловейко в'є гніздо
А вітер розмовляє з гаєм
Мого дитинства шапіто...
Ласкава річка стиха шепче
Що лишень з нею не було
Із берегів високих кречет
Злітав - їх снігом замело
А по весні все повне русло
Льодами зносило мости
Що влітку куширом загусло...
Тепер до тебе не дійти...
16.02.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560119
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2015
автор: Променистий менестрель