Танцюю з вітром волошковим полем,
у сіті погляду ловлю обідні тіні,
а в серці Сонце крізь душевні заметілі
спліта в руде проміння стріли болю…
Так танцювала, аж гуділи ноги,
боліли сколені стернею ступні,
а Сонце в серці гупало у скроні,
що неодмінно БІЛИЙ вальс наступний
і все в моїх руках, чекай нагоди!
Та зачекалася ... і сукня зблідла,
на стрічки розповзлась від непогоди…
ще й вітер душу холодить так підло.
І світло у тунелі забарилось,
чи просто не пробити гущу мряки…
Схвильовано у серці знов забилось
гаряче Сонце мрій...на перші знаки….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559343
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2015
автор: Meggi