Я Вас зустрів і змовкло все на мить
Ви грали щось на білому роялі
Я лиш чув, що Ваша музика бринить
Нотками солодкої печалі
Здавалось, вічність я на Вас дививсь
Я Вашою красою не міг налюбуватись
Я мріяв, щоб бодай колись
Я міг до Вас із трепетом священним доторкатись
Ваші пальчики ніжні і тендітні
Пурхали по клавішам – з білої на чорну
Ваші плечі чарували оксамитні
А мені марилось – я Вас до себе горну
Потім я на вальс Вас запросив
І від хвилювання не мовив ані слова
Я лиш подумки просив
Щоб не стихала музика чудова
Ви посміхались, ніби знали
Що я, мов хлопчик закохавсь
І тут раптом Ви сказали
Що танець інший вже почавсь
З тих пір минуло кілька літ
В нас було все: і квіти й серенади, і листи
І коли з’явився перший цвіт
Наші поєдналися мости
Я Вам вдячний за любов, моя красуне!
Мої провини Ви мені простіть
І все, що було нерозважливе, бездумне
В закавулках пам’яті спаліть
© Леся Приліпко, 14.01.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2015
автор: Леся Приліпко-Руснак