З-поза  обрію  сходить  сонце,
певно  сон  це.
Впаде  росами  -  ти  щаслива,
буде  злива.
На  світанку  здійметься  вітер  -  
вирве  квіти,
А  як  дощ  нізвідкіль  залиє  -
то  зогниє.
Вийдеш  зрання  і  вже  до  ставу,
пахнуть  трави.
Не  повернеш  бігом  до  хати-
ти  літати.
Як  сусідські  тобі  прогнози  -
так  морози.
А  як  нині  погода  вдасться  -  
буде  щастя.
Він  довіку  тебе  кохатиме,
і  колись  ці
Його  пестощі  ти  гойдатимеш
у  колисці.
Помаранчева  дівчинка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558285
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2015
автор: Помаранчева дівчинка