У віконному смуткові ночі
Замальовано все жовто-чорним.
Час нічний пливе неохоче,
Мовчки робить усе бутафорним.
Монохромно колишуться тіні
У такт подиху шквального вітру,
І годинник секунди безцінні
Накладає собі на палітру.
Руко-стрілками, як мастехіном
Перемішує тижні й рокИ,
Розбавляючи адреналіном
Вимальовує днів мазки.
У віконному смуткові ночі
Павутина із мрій і думок.
Загадково підморгують очі
Недосяжно далеких зірок.
І у цьому космічному вирі
безупинний художник час,
В акварельно-прозорому стилі
Намалює закоханих - нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558195
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2015
автор: Анатолій В.