Відчай осені

Зранена  відчаєм  осені
Посмішку  сонця  згубила
Сльози  весняними  росами
Стримати  їх  вже  не  сила
Що  з  тобою  Янголе  ?
Мрії,  як  сніги
Тануть  прозою  відстані
Душу  ранячи
Що  з  тобою  Янголе  ?
Думки,  як  туман
Лабіринти-пристані
Та  я  маю  план
Заберу  біль  геть  !!!
Щоб  ти  була  щаслива
Спиню  часу  лет
Якщо  буде  на  те  причина
Доле  і  радосте  світу
Хай  буде  мирний  твій  сон
Я  забороню  вітру
Горе  вплітати  в  долі  тон

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557751
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2015
автор: Андре Ільєн*