Я вірю в те, що ніколи не збудеться
І вірити буду завжди
Так крок за кроком по вулиці
Я буду повільно іти.
І глянувши в даличінь неба
Де зорі, блискучя пітьма
Я вірю в те що не збудеться
Чого в житті вже нема.
І сумно мені і самотньо
Тепер я навіки один
Блукаю в темряві вулиць
І мрію лиш тільки одним.
Коханням нажаль невзаємним
Мені дарувало життя
І де ж ось ця справедливість
Нажаль її лиш нема.
І глянувши в тишу навколо
Крокую невпинно я в даль
І вірю в ось те нездійснене
Бо мрії ніхто не лишав.
А.А.Отченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2015
автор: Андрій Анатолійович Отченко