Війна,гидка й підла війна
Лишила народ мій спокою
Страшна,ляже кара страшна
На тих,хто усе це накоїв.
Нема,в домі знову спокою нема
Скрізь сльози течуть материнські
Призови,повістки…душевна струна
Натягнута так, що ось трісне.
Надїя,теплиться надія одна,
Що прийде вже скоро підмога,
Нарешті скінчиться проклята війна
Й піде геть від мого порога.
Смертей,вже не буде смертей,
Лиш пам'ять сторінки помножить,
Чекаю,наступить той день,
Коли розум та правда поможуть.
05.02.2015
Галина Рибачук-Прач.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557514
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.02.2015
автор: Галина Р