А за вікном іграє дощ,
Що ніжно пестрить моє тіло...
І краплі покотом по склу
Як сльози щоки обмива,
Ти розумієш мене дощ
Життя у мене не щасливе,
І глянувши в похмуру даль
Як й ти самотній я також,
Ти розумієш дощ мене...
І сум і сльози не згасають
Й та біль що рані ці гризе,
Душа болить, вона страждає
А ти приховуєш усе...
Іграє дощ бренить по тілу,
На дворі пасмурно та сіро,
В душі гремить безжально грім
Це я ховаюся у нім,
Ховаю сум і почуття
Життя ось те що мав був я,
І сльози в погляді що дня
За ним сумую й плачу я
Так краплі сльози прикривають
Дощ моросить і не вчухає
Лиш він підтримує і знає,
Яким життя таки буває.
А.Отченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557393
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2015
автор: Андрій Анатолійович Отченко