"Дзвінок"

Я  так  прошу  лише  дзвінок
Аби  почути  шепіт  ніжний,
Та  за  гудком  звучить  гудок
І  звук  завжди  одноманітний
Я  прошу  тільки  лиш  слова  
Що  гріютьсерце  й  гоять  тіло
Та  з  відти  голосу  нема
І  сльози  покривають  шкіру,
Благаю  тільки  не  мовчи,
Скажи  хоч  щось,  прошу  я  знову
Та  з  відти  тільки  лиш  гудок  
Й  ваш  абонент  в  не  зоні  дії,
Я  прогу  тільки  лиш  розмову
Сказати  й  чути  певне  слово
Та  тиша  серце  розриває...
Мов  абонента  вже  не  має...
Я  дзвоню  й  чую  лиш  гудки  
Що  крають  душу  на  шматки
І  все  затихло  навкруги
Адже  не  знаю  де  й  як  ти
І  день  за  днем  дзвоню  я  знову  
Я  хочу  чути  сина  слово
Й  зігріти  душу  на  часи
Почувши  сину  лиш  як  ти....

                                     А.Отченко
p/s  присвячується  моєму  сину  миколці  ...
       синулька  я  так  сумую  за  тобою...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557390
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2015
автор: Андрій Анатолійович Отченко