Вже сутінки згустилися над дахом .
Прозоре небо,чисте,голубе,
Сховалось за хмарки,подихуючи жахом,
Про те що сталося,ніхто ще не збагне.
Ще з вечора паслись корови,кози,
Білизна на балконах,мов би стяг.
А в ранці Гейгера дічильник світить дози,
Та гучномовець дав новин обсяг.
Лиха година стежку протоптала,
Лягла клеймом,спідкавши цілий світ,
В Чернобилі дитина не гуляла,
Бо вирував вже смерті заповіт.
Немов би коршун вп'явся він до блоку,
Перетворивши блок,в груду сміття,
І не наблизитись а ні згори ,ні з боку,
Щоб врятувати наше майбуття.
Долав тавро те,майже цілий всесвіт,
В Челябенську не спали,а ні мить !
Спецрадіобульдозер будували,
Щоб кратер той палючий загасить.
Мартинів та Санько долав тавро те,
Невтомно гарцював там не один хлоп'як,
На жаль відвідавши кафе"Льонок "та горе,
Яке ще й до цих пір не вляжеться ніяк !!!
Автор:Зінаїда Голуб
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557350
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.02.2015
автор: zihaidagolub