А ми все ліпемо та в’яжемо сліпого
До плоту, до забору, щоб не впав.
Не бачить він обжерливу босоту,
Що видерлась сама на п’єдистал.
Дивіться всі, я Пан.
Хазяїн средь підпанків.
У мене все, що треба є.
І шати є та зачіска, як в панків.
Я недосяжний, я царьок, при владі
Мене обрав народ, за гречку, за труси.
Мій чуйний ніс по вітру, ну, як бл.ді,
Продам усе… за палку ковбаси.
Що за біда, коли приходять інші
Вони ж свої, такі ж самі, як ми.
Що, меньше сала, та воно ж так… трішки
Не відгодоване, далеко до свині.
Усі, отут, мандати діставайте
Та голосуйте всі за тюрю та напій.
Народ, мовчить, не смійте, не волайте
Стояв в ярмі, так далі стій.
-----------------------------------------
Но прийде час…і все…
Народ підсмажить боки
Багаття тліє в стомленій душі,
І проклянуть і вас и ваші роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556918
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.02.2015
автор: Dema