Свіча прощальна на столі тай догорає,
З Героями прощається весь люд,
У небі душі птахами літають,
Зірки,мов сльози,зрошують їм путь!
Небо,немов броню стальну вдягнуло,
Громи із блискавками марш ведуть,
Вони ідуть,смертельні та кроваві рани,
Немов би нагороди,у вічність принесуть!
Здається,що здригається земля,
Небо,немов розколене навпопіл,
Вчора вони були-сьогодні вже нема!
Колючий біль душі-холодний дотик!
Свіча прощальна на столі тай догорає,
З Героями прощається весь люд,
Історія, написана кровавою війною,
Тай поколінням залишає слід!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556239
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: Леся Утриско