Господиня на всеньке село,
Моя мати садила зело,
щоб було...
Квітом-плодом розвеселило.
До землі вона прикипіла.
Відбуло...
Посадила, врожай плекала,
Діти щедрий засів збирали.
Все пройшло...
Хлюпав дощ на осінні грядки́,
На труди її та на думки –
їх не змить.
Цикл життя нам ніяк не спинить –
Юним паростком внучка бринить.
Будем жить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556190
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: Ніна Третяк