Хто ми без пам’яті? Нікчемні і пусті,
Не помнящі ні племені, ні роду,
Рушниці ми патрони холості,
Пігмеї героїчного народу.
Хто ми без пам’яті? Людина без лиця,
Об’єкт еволюційних деградацій,
Відрізаний окраєць буханця,
Але і в ньому піт солоний праці.
«Окраєць», «українець» – все одно,
Зневіреному, бідному пігмею,
Та щоб не покотитися на дно
Він утікає із руїн Помпеї.
І вже вростає коренем у світ –
Людина світу, всесвіту, планети –
Мій українцю, України цвіт,
«Хелло!», «Добридень!» Відгукнися! Де ти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555880
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2015
автор: Ніна Третяк