І знову вітер революцій свище-
Прорвало болісний гігантський струп-
Найсміливіші лізуть у кострище,
Найвище дерево іде на зруб.
Замішана ненавистю й любов"ю
Душі непримиримої діжа
В вже підходить і виходить кров"ю
І кров"ю поле бою ороша…
Ціною жертв проплачено свободу,
Вінок терновий голову квітча,
Як тяжко, тяжко довелось народу
Триматись під прицілом палача.
І в ейфорії перемог і слави
Ще наламається немало дров,
Ще буде випробовувать лукавий,
І не дай Боже, ще проллється кров…
лютий 2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555102
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: Ніна Третяк