Цигани і приблуда

Сонце  світило
В  долині  страшній
Світло  гасило
У  хатці  малій

Там  по  полях  крик  дзвінкий
То  йшли  цигани  до  міста
Поперед  них  циган  старий
Дідо  кричав  "Гатьта!"  і  "Вісьта!"

Два  чорні  коні  гнав  у  ріку
Разом  із  ними  сто  мішків  маку
А  із  сто  першого  "Кукуріку!"
Півень  загавкав,  заплакав  собака!

Тридцять  три  цигани  стали  стовпами
Писки  відкрили  як  чемодани
Півень  загавкав!  Боже  спаси!
Ледь  не  відпали  циганам  носи!

А  як  на  правду,  був  то  не  пес
Був  то  й  не  півень  і  не  барабашка
Бо  ж  не  буває  таких  от  чудес
Може  то  дзенькала  пляшка?

Може  то  хлоп  із  села  у  мішку
Який  без  горілки  жити  не  може
І  закричав  "Не  хочу  в  ріку!"
Бо  втопиться  дідо  й  ніхто  не  поможе

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554433
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: Андрій Гуцько