Хто за ідеї, хто за себе.
А після себе – хоч потоп!
Якби дістав – продав би й небо –
Такий маленький лживий клоп.
Та є клопоподібні інші -
Нахабні, тлусті кабани -
Пріоритети мають більші,
Такі, що Боже сохрани!
Вони не дивляться на небо –
(Достатньо ритися в землі)
В них розуму , як у амеби,
А пихи, як у королів.
До девідентів –повна влада:
Казнить і милувать клопів!
Аж стогне клоп’яча громада
Від глуму тлустих кабанів.
Та спільну справу вони мають –
Народ так люблять, аж ревуть!
Дружненько тиснуть і штовхають,
І кров його, як воду, п’ють.
Віки згасають. І епохи
Диктують правила нові́:
Міняється усе потроху,
Та кровопивці ще живі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554303
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2015
автор: Ніна Третяк