Не писати- не можу,
Моя зброя-перо,
Знаю, ми переможем,
Похоронимо зло.
Дорогий мій народе,
На своїй ми землі
Буде нам перемога
В цій нелегкій війні.
Кров людська-не водиця
Щоб її проливать,
Та з своєї країни-
Будем ворога гнать.
Бо війна,йде війна,
А ніяке АТО!
Ворог лізе на танках
В рідне моє село!
Похоронки в єфірі
Роздають там і тут,
Знову братські могили
На Донбасі ростуть...
Хочу ще запитати
Я у тих матерів,
Що з росії солдатів
Шлють вбивати братів...
...Та невже ви для цього
Їх ростили усіх,
Щоби їхньою кровью
Окроплялись степи,
Та у ваші домівки
Повертались гроби?
Дозволяєте «молі»
Діток ваших згризать,
Адже ваші домівки
Будуть голі стоять....
Не писати- не можу,
Моя зброя-перо,
Знаю, ми переможем,
Дотла знищимо зло.
24.01.2015.Галина Рибачук-Прач.
·
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554187
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2015
автор: Галина Р