Тайна віків.

Сідає  сонце  в  тихий  вечір
Сідає  сонце  в  далечінь,
У  край  глибокий  і  далекий,
У  край  незвіданих  світів.

Вдивляюсь  в  колесо  червоне
Гарячий  диск-
Кипить,  бурлить
Несе  життя,  тепло  мільйонам
І  вічний  спокій-все  за  мить.

Магнітом    тягне  дивний  погляд
Мільярд  очей  і  почуттів,
О  диво  дивнеє,  щоночі,-
Ти  спалюєш  гріхи  світів.

Все  переварює  світило,
Стерилізує  почуття,
Мільйони  ран  зціля  глибокі
Ти  правиш  в  небі-страж  життя.

Ти  новий  день  несеш  із  ночі
Зароджуєш  нове  життя.
Приводиш  в  рух  круговороти
Чеканиш  крок  у  майбутнє.

Сідає  сонце  в  тихий  вечір
Сідає  сонце  в  синю  тінь,
І  кличе  вдаль  світів  далеких,
Збагнути  тайну  всіх  віків.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553991
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2015
автор: Юлія Іванівна