В полоні, де стине кров, з леза-штиків біля горла
Тримався хлопчина, як міг, змлівший, битий – хоробро!
Місило вороже чобоття його крижі голі,
А кіборгчик згадував матінку, двір, річку, горбик.
Природний наандриналінений вприснувсь наркоз,
Та анестезія тілесна принижувань - не втихомирила.
Десь вітер ніс пил, рештки квітів, насіння, ще щось...
...«Неси вітерець мої стони до хати долинами:
Неси через гори й річки до матусі й Всесильнього...
Врятують хай, абож-то мужністю зміцнять могильною»
Як зможу - стерплю, Україно, моя ти єдиная!
22.01.15 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553878
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 23.01.2015
автор: Юхниця Євген