А    вдома    в    церкві    дзони    б’ють,
Колядники    прийшли    під    хату,
А    я    лежу    в    степу    отут
Й    мене    шукає    залп    гарматний.
А    замість    мене    мабуть    син
Кутю    готує    на    Свят-вечір,
Бо    всі    турботи    він    один
Взяв    на    свої    ще    юні    плечі.
Враз    серед    спалахів    вогнів
І    смертоносних  «Градів»    свисту
Почувсь    мені    колядок    спів
Й  «Христос    рождається»    врочисте.
Це,  мабуть,  ангели    мені
Принесли    в    теє    пекло    битви
Моєї    щирої    рідні
За    мною    тугу    та    молитви.
І    так    схотілось    понестись
В    далекий    край    у    рідну    хату
І    знову    з    дідухом    зайти
Й    молитву    разом    прошептати,
Щоби    зраділа    знов    рідня
І    крісло,  що    поклали    доні
В    надії,  що    зумію    я
До    них    прилинути    сьогодні.
Та    буду    всім    своїм    єством
Щодня    тримати    цю    навалу,
Щоби    Вкраїна    Рождество
Хоч    з  сумом,  але    святкувала.
Щоби    гурти    колядників
Знов    славили    Дитятко    Боже,
Яке    підступних    ворогів
Нам    подолати    допоможе.
                                        21.1.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553533
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 21.01.2015
автор: тарпик