Звичайні думки дорослої дитини..
Зрозумій мене,прошу,поміняй площини!
Так важко знати те, що ти такий один,
І сяють очі твої,як той аквамарин…
А я звичайна дівчина,просто пишу вірші,
Пишу про кохання-це мій крик душі!
Та ти не помічаєш,і в цьому суть питання:
Коли ж я почую в коханні зізнання?
Коли зможу тебе,милий,ніжно обійняти,
Просто знати,що ти мій,і в уста поцілувати…
Коли зможу зігріти твої холодні руки?!
Коли ж відчую я тихенькі твого серця стуки?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553007
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2015
автор: Sindicate