На ділянці поза школою
Сумують верби плакучії
Звисають прутики до долу
Ніби кучері дівочії.
Там сплелись вони гіляками
Наче в косу довгополую
Мабуть віщать що назавжди ми
Попрощаємся із школою.
В останній раз ми на лінійку
Поставали дружнім колом
А на серці гірко, гірко
Прощавай же рідна школо.
В останній раз шкільний дзвінок
Перед нами йде по колу
Закликає він діток
Пам'ятати рідну школу.
Я вклонюся тобі низько
Буду пам'ять берегти
Ти і школа, ти й колиска
Для нас була за роки.
В твоїх стінах виростали ми
Пізнавали там життя,
А тепер дорослі стали ми
Самі йдемо в майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552838
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2015
автор: Омелян Курта