Напевно, закохалася зима,
У січні проталь на снігу і кризі!
Морози відфутболила сама:
У Харкові тепер, як у Парижі.
Морочлива…
В ці дні їй до снаги
Врочиста тиша,
Неквапливий – з хмари –
Розквітлий пух,
А не важкі сніги.
І все для нього…
Гірко їй без пари…
Радіє почуттю з небес зоря
(Любила теж і віддано, і ревно):
Й любов чужу мов по собі звіря,
Бо, що було, те в серці недаремно.
17.01.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552631
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.01.2015
автор: Вячеслав Романовський