Калина…

Моя  душа  сумує  за  калиною,
Я  там  її  залишила,  в  саду…
Стоїть  вона  –  самотня  і  похилена,
А  я  до  неї  довго  так  не  йду…

Вже  ягоди  червоно  загорілися,
Вогонь  той,  навіть  сніг  не  погасив…
В  моєму  серці  пісня  народилася,
Але  звучить  лиш  музика...без  слів…

Рубіново  в  промінні  сонця  сяє,
Мороз  її  солодшою  зробив!
Душа  завжди  до  тебе  поспішає,
Моя  калино,  посеред  снігів!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552443
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2015
автор: majra