Цілющу воду джерела
Несамовито я пила.
На дні живильного тепла
Біда холодна залягла.
Якби я знала і могла –
То не пила б і утекла.
Та пізно вже, ох, пізно вже –
Біда – ножем. Біда—вужем
Оповива, сичить, ячить.
Здається все уже – не жить!
Та ще не все. Туман димить,
Краєчком сонце червонить.
Світ розвидняє і болить:
Твоє «любить» – моє «любить»
…Перебреду свою біду
І до нової припаду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552063
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2015
автор: Ніна Третяк