і вуста гарячі шепочуть тихо, і палають очі ясніш зірок
«відверни ти, боже, хворобу й лихо, притупи нам біль, схолоди нам кров, щоб рука зі зброєю не тремтіла, і щоб світ потьмарився ворогам»
зброєносець молиться надто щиро - так, як воїн вже не навчиться сам
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551547
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2015
автор: Поляниця