Неминуча наша доля:
Розлучився ти зі мною.
З стогоном страшним і з болем
Я прощалася з тобою,
Обливалася сльозами…
На душі така скорбота,
Що не виразить словами –
В серці рана преглибока.
Неможливо усвідомить,
Що з тобою більш не буду,
Сил нема, немає змоги, –
Вік тебе я не забуду.
Ця розлука час від часу
Свіжим вітром повіває,
Як слабка любов – загасить,
Сильна – дужче запалає.
21.07.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551212
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2015
автор: Martsin Slavo