Дорослі діти. Вже такі дорослі.
Квіт мого серця. Зернятка пророслі.
Моя надія, віра і кохання.
Дорога в люди повела вас рання.
А на дорозі – терни колючками,
Щоб не хапали голими руками.
А на дорозі – камінці підступні –
Добро і зло чатують, наче судді.
Примарне щастя і зусилля марні,
І фантики без змісту дуже гарні.
Любов- монашка і красуня –зрада,
І хто є хто –нема кому порадить.
Фальшиві гроші, копійки мозольні.
Шалений світ, принад і згуби повний.
Нещирі люди і сердечні люди.
Набити шишки зможете усюди!
Сумна неволя і крилата воля,
І кожен з вас коваль своєї долі.
І кожному життєвий килим ткати…
Не забувайте, що казала мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550980
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2015
автор: Ніна Третяк