Ясно світить місяць в небі вечоровім,
І яскраві зорі зграйками зійшлись.
Ніжне світло лине на траву шовкову
І на стежку, де ми стрілися колись.
Аромат весняний голову дурманить,
І співають птахи про любов пісні.
Все таким здавалось чистим, бездоганним,
Наче сон приснився чарівний мені.
Блідне місяць, зорі світло пригасили,
Трелі перестали птахи вигравать…
Від вогню кохання тільки залишилась
Пом’ята у лузі молода трава.
На спочин за обрій місяць закотився,
Зорі погасили вогники свої,
І гіркий лиш трунок в серці поселився
Й пісня, що співали вранці солов’ї.
15.07.2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550962
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2015
автор: Martsin Slavo