Зима, немов красуня гонорова
Із примх і забаганок дні пряде,
На білі діамантові покрови
Упало сонце ніжно-молоде.
А потім хмарка налетіла звідкись
І дощ сипнув мелодією див…
Я кличу друзів в поняті і свідки –
Таж рік Новий недавно народивсь!
А кожна мить – оновленим фасоном
Супроти догм, законів і прикмет.
І в цім танку із присмаком солоним
Природа губить звичне реноме.
Все дужче час гойдає ойкумену,
Констант і істин ломляться хребти…
Молім Творця за наших душ арени,
Щоб мир і спокій в світі зберегти.
Щоб заслужити милість і спокуту
І осягнути істини прості,
Що відповідь на «бути чи не бути»
У нашім милосерді й доброті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550680
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2015
автор: stawitscky