…і з того часу
проїжджаючи попри це місто
поїздом
я згадую як ми лежали
в плацкарті
параллельно
неначе колії
ти – знизу
я – зверху
дивлячись
в сутінки за
вікном
які нас клеїли
роздираючи
їх
над стелею
щоб вирвавшись
з них
темінь
позакладала
усім іншим
вуха
хай сплять
і не слухають
як ми дихаємо
ти – зверху
я – знизу
ти – знизу
я – зверху
ми могли б
нагрівати
камінь
до точки
кипіння за
цельсієм
до вигорання
по фаренгейту…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550010
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2015
автор: Мирослав Гончарук_Хомин