Яка краса! Вбирає очі небо,
І кров шумує молодим вином.
Я лину, моя ластівко, до тебе,
І я тебе зустріну все-одно!
Нехай мороз лютує яничаром,
В темниці льоду борсає ріка –
Вони зі мною – безвідмовні чари:
Моїх чуттів невитрачений скарб.
І знову нам з тобою – по сімнадцять,
І нас вітає молодий бузок.
Хорал тополь – цнотливо-гордих грацій
Чутливо ловить найтихіший крок.
А ми були тоді, по суті – діти.
Це нині вік такий – акселерат...
А я, твоїм лиш поглядом зігрітий,
Був багачем на тисячі карат.
Чекай мене! І сумувать не треба!
Якщо в нас згадка – молодим вином –
Нехай роки – журавликами в небо,
А я тебе зустріну – все одно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2015
автор: stawitscky