Сплелися біль і радість у клубок,
І чого більше – не питай, не треба.
Де радість – вічність. До печалі – крок.
І сонце за навішується крепом.
Вже тисячі до нас ідуть з небес.
А небеса такі пречисто-сині.
Мій Боже, я запитую Тебе:
« За що гірка наруга Україні?»
Урозуми недолюдів лихих,
А ми у вірі й помислах єдині:
Війна кривава – непростимий гріх
У День народження Твойого Сина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549544
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2015
автор: stawitscky