Maidan

А  за  бур’янами  –  поле  полину.
А  за  полем  луки  та  покоси.
Позбирались  люди  до  майдану  на  війну.
Вивільнили  лють  та  нагострили  коси.

А  за  ворогами  друзів  не  впізнать.
Всі  у  нас  за  друзів,  хто  не  відморозив
 Совість,  щиру  правду  і  козацьку  стать.
А  ще  дух  батьків  і  материні  сьози.

Де  там  хижа  сила?  Де  там  мирна  доля?
Де  тебе  носило  українська  воля?
І  якщо  косити  ненависні  бур’яни
 Треба  розрізняти  хто  є  ми,  а  хто  вони.

Із  гори  і  в  гору  –  зимно  в  цюю  пору.
Так  котили  правду,  аж  посивіла  зима.
І  повимітали  добру  пору  з  двору,
Але  з  Божой  волі  –  Україна  не  сама.

Ю.П.
2014  
відео  https://youtu.be/n-9AVECBuTM

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2015
автор: Посух