вірші мої розтанули під тиском чужого сонця,
вечір шкребе долівку,
гуркочить в двері.
слово застудженим нервом,
крові скупою цівкою
падає в прірву
додому моїх неповернень.
як же тобі там спиться,
щодня ведеться?
ти ж залишаєш із пусткою наодинці.
серце під потягом суму,
хіба годиться?
в тебе ж як в мене
лиш клапоть одного серця.
як тобі пишеться,
з уст не моїх летиться?
вірші під тиском
і більше тепер ні звуку.
нитка відлунь геть прозора не рветься,
тут написати тебе
із всесвітом наодинці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548409
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2015
автор: Biryuza