не вiддавай

Не  віддавай,  синочку!  Не  давай
 у  злу  напасть  батьків,  землі  і  хати.
Нехай  тебе  дістав  цей  ситий  рай,
не  поспішай  його  мерщій  ламати.

Не  встигнеш  по  чужинах  погуляти,
А  дому  вже  нема,  нема  землі,
де  ти  любив  схід  сонця  зустрічати
 і  засинати  в  спокої,  теплі.

Твій  рідний  дім  у  місті  чи  селі  –
фортеця  спокою  поважний  скарб  родини.
Сюди  не  мають  права  біси  злі
 заходити  за  будь-якої  днини.

Нехай  боронять  арії,  будини,
Перун-Христос  хай  відведе  негоду
 від  батька,  матері  і  їхньої  дитини,
від  побратимів  козацького  роду.

Не  віддавай,  синочку,  ні  свободи,
Ні  рідної  землі,  що  й  в  жмені  мила.
Нехай  залишиться  у  власного  народу
 його  прадавня  славна  Україна!

Ю.П.
2014  

video  https://youtu.be/gAWkHV_IYvo

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2014
автор: Посух