Був одним з тисячі - найзвичайнісіньким,
Був силуетом серед тіней.
Поки я мріяла про нісенітниці,
Ти йшов невпинно - зустріти мене...
Поки ходила в рожевих великих,
Поки вагалась, жила в напівсні
Серед десятків і сотень безликих,
Ти знав напевно - потрібен мені...
Не сподівалася поки, не вірила,
Ти все одно на шляху був, ішов.
Врешті з'явився, з'явився, омріяний,
Завоювавши мене стрімголов.
Не уявляю, як я раніше...
Ти оживив мене, Пігмаліон.
Мій найдорожчий і мій найрідніший,
Був одним з тисячі, став - на мільйон...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547460
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2014
автор: makss