У цій сніжинці біла скрипка,
Смичок і руки скрипаля.
Якось простуджено і хрипко
Струна звучала десь здаля.
Всі інші грали величаво,
Зливався звук в один потік.
Смички стрибали жваво й браво.
До дійства цього ще не звик.
Стрибали, грали, танцювали
Летіли з неба до землі.
У руки падали, зникали…
Я серед них, немов в імлі.
В моїх долонях з них водичка
І та охрипла є струна.
На рукаві її сестричка
І не одна, і не одна.
Мені також схотілось грати,
Тримати скрипку на плечі,
А їм не хтілося вмирати,
Торкнутися
Тому старалися землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547398
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2014
автор: Східний