Над моїм містом ангел білий
Стоїть з простреленим крилом.
На Інститутській хлопець смілий
З фанерним в бій ішов щитом.
Він не один, їх ціла сотня.
У кожний край дійшли свої.
І на Грушевського безодня,
І на Хрещатику бої.
Ну як же так, ішов без зброї?
Бо жити далі так не міг.
Від куль схилялися герої
І він на камені приліг.
А потім темрява і світло,
І музика, чомусь жива.
І білі крила непомітно
З’явилися… одні дива.
І він носився над Майданом,
І сотня поряд білокрилих.
Небесний пил лягав туманом
І піднімав у бій безсилих.
Та раптом крила опустились
Невидимим пухким щитом.
І постріли в цю ж мить спинились…
Він ангел з стріляним крилом.
Над моїм містом ангел білий
Стоїть з простреленим крилом.
У Києві Майдан вцілілий,
У ворога в душі надлом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547372
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.12.2014
автор: Східний