Усі йдемо дорогою одною,
Чумацьким шляхом, плямами зірки.
На свій акорд, відпущені струною,
Вперед, у простір, славу і гріхи.
Космічна швидкість – перша, друга, третя
І аудитом кожен перелом,
У паралелі між життям і смертю,
В меридіані між добром і злом.
То щось не встиг, посіяне не родить,
Тут молодець – медалі повисять.
Так традиційно в підсумку виходить
Ментальне – п’ятдесят на п’ятдесят.
І помічаєш на шляху підніжки,
А руку значно рідше подають.
Ще не прорізались на лобі ріжки,
Та й крила за спиною не ростуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547061
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2014
автор: abba