Як часто хочеться зненацька
Заглянути у сад своїх дитячих мрій.
Які ж були ми чудернацькі...
І скільки вміщували сонячних надій.
Дерева фантастичні з цього саду
Приваблювали ельфів чарівних,
Котрі співали зорям серенаду
Й кружляли серед пахощів нічних.
І поринав мій сад в благоуханнім щасті,
Замріяних жасминових кущів.
Й тулилися магнолії зірчасті,
Віднаджуючи пристрасних хрущів.
І в місячному сяйві теж дзижчали...
Нестримані й лякливі цвіркуни.
Вони мою уяву колисали,
Підспівуючи ельфам...Пустуни..
Молочно-карамельний жасминовий етюд -
Це аромат моїх дитячих мрій...
Краплини щастя з пам'яті пливуть
І затікають в часовий сувій.
Я крадькома, доріжками ступала,
Щоб підгледіти цей казковий світ,
Та виросла...і ельфи десь пропали,
А в тім саду лишився пустоцвіт...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546688
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2014
автор: Лілея Дністрова