Надежда Мартынова /Данчак/
Життя поета
Коли “важке” життя,
Як сонце йде на захід,
А серце стукає, живе -
Гаряча кров пульсує,
І думки в голові,
Як вихрі на землі,
Народжують ідеї,
Грандіозні і нові...
Хочеться сказати,
Голосно кричати –
Не все ще зроблено,
На цій святій землі.
Але роки не приховати,
Не зупинити біг життя,
Ідуть, спішать як ті часи,
А може серцю приказати,
Тихо, ніжно так сказати:
-ТИ не спіши, стукіт убери,
Дай, помилуватись сонцем,
Небом голубим, квіточкам,
Що так цвітуть барвисто...
Послухати птахів, солов’їв,
Журчання бистрих, чистих,
Крижаних, гірських струмків...
Яке багатство світу,
Яка багата гамма кольорів,
Я все обняти це хотів...
Любити, народити, все пізнати,
Багато чого - я не вспів...
Але я так хотів, ще жити -
Співати і творити...
10.03.09р.
© Copyright: Надежда Мартынова Данчак, 2011
Свидетельство о публикации №111062701994
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546572
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2014
автор: nadegda