Ти потопаєш у словах,
Купаєшся, у них пірнаєш,
Збиваєш в піну їх потік,
Ти пестиш їх, ти їх шукаєш.
Ти знаєш морок їх і страх,
Який вони несуть у собі.
Їх глибину й таємний знак,
Їх прямоту в невдалій спробі.
Їм не зійти на п’єдестал,
Твоїм словам ще треба вчитись.
Їм треба шквал, емоцій шал,
Щоб витягнуть на світ зіниці!
Закриті ще вони від всіх,
Свою глибоку мають тайну.
Твоїм словам, твої б думки,
Що часом будять на світанку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545945
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2014
автор: Андрій Толіч