Мені б наш будиночок спільний
Щоб теплом кохання пашів
Де час, мов котяра повільний
Фрагменти додивляється снів
Де мир і повага панують
І не видно сварок ніде горошин
Де свою половинку цінують
І немає образи огидних картин
Де чай в одній філіжанці на двох
Ніколи холодним не стане
І зміна життєвих епох
На нашу хатинку грізно не гляне
В обіймах твоїх там минатимуть
Світанки, смерканки і будь-які дні
Вони надійно мене захищатимуть
Щоб я не впинилась на дні
Літом на ганку будемо сидіти
Милуватись яскравими зорями
Ніч струною буде бриніти
Під міцними твоїми долонями
І буде сміх дитячий оберегом дому
Маленькі ніжки тупотітимуть подвір’ям
Я в вірші не ставлю крапку, а лиш кому
Щоб подарувати життя мріям…
© Леся Приліпко, 05.11.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2014
автор: Леся Приліпко-Руснак