А за вікном сварливі віхоли бурчать...
Строкатим пледом я від них закриюсь.
І тихо, тихо, щоби муз не сполохать,
Глянцевим аркушам відкриюсь...
Я розповім їм про своє життя,
І про дитинства світлого рум'янець.
Не обмину й принади почуття...
Весь сум і біль поглине глянець.
Хоч за вікном непогамовна круговерть,
А душу в жорнах думи затискають,
Хоч рими вперто лізуть шкереберть...
Та Аоніди промінцями обшир зігрівають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545742
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2014
автор: Лілея Дністрова