Вечір - німий провідник у світи трансцедентності.
Вечір - відважний сталкер і ключник порталів.
Дивно... В коктейлі з цікавості
страх осідає на денце.
Бачиш? – По кризі байдужості лізуть проталини.
Сніг під ногами ковтає бурштинові відблиски.
Марс раптом зблід і червона іржа розчинилася
в кроках пришвидшених. Ніч – одноока ві́дьма, що
вмочує аркуші неба в густе чорнило.
Простір дрижить, наче м’яз, від найменшого поруху.
Мить – і портали ведуть в паралельні виміри,
де навіть прах перетворюється на порох,
мрія ж – стає кажаном і летить у Вирій.
Легко туди пірнаєш. Спочатку пальцями.
Потім – чолом, розчиняючись в плазмі космосу.
Інша планета. Складена з мармуру й кальцію.
Там народився і там ти складеш свої кості.
В землю. Чи просто заснеш у перині ва́кууму.
Потім. А зараз – тримай галактичну мапу:
зорі – далекі світи, що виблискують лаком,
сяють, неначе планктон, у безодні ма́товій.
Космос на палець нанизує персні фракта́лів.
Мапа тобі допоможе відкрити істину.
Все дуже просто: ти – м'яч, а твій пошук – лапта́, і
хоч би там що – досягти, долетіти, долізти!
Ти – за мільйони рокі́в до складних технологій.
Без телескопу. В руках – лиш приручена магія.
Ти заблукав, та, забувши пароль і логін,
Став архімагом, одним зі «Знавців Нама́ха».
Ввечері Всесвіт пірнає у вир фантазії.
Вибух на безліч зірок твої мрії розкидав.
Десь за бортом космолета – гучне «від гвинта!» і
ти відлітаєш,
щоб знову знайти зразки
в пил розпорошених мрій –
найцінніший
вантаж...
© Кучеренко Олександр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545605
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2014
автор: Олександр Обрій