Бадьорий ранок витина мені
Такі яскраві і веселі гами,
Немов весна вже відчинила браму
Рясним турботам хліборобських днів.
Я аж метнувсь спрожогу на засів,
Аж борони торкнулись чіпко руки!..
Зареготався грудень із спонуки:
«Ви, селюки, мов оглашенні всі!
Свої турботи ти не оминеш.
Не піддавайся на мою оману.
Нехай ще буде тиша по карману –
Вона так швидко, брате, промайне.
Віддайся звабі чарівних принад:
Я їх насиплю – не окинеш оком –
Сувій снігів, розкішних і глибоких,
Хурделицю дзвінких зимових свят.
Наснаги щедро морозцем наллю
У думку, в слово, у пригоже тіло…
Щоб згадкою про мене душу гріло
Під шал робіт в гарячому маю.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545280
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2014
автор: stawitscky