сутра, що зветься пожежею

Обличчя  
Під  в’язким  шаром  
Землі

Сірник  дотліває,
Будинок  
Кидає  
напризволяще
вдову

й  на  місці  колодязя  
вицвітають  листки
юного  шалу

а  на  місці  портрету  родини  –
порожнє  волокно  
рослини,  що  зветься
розчищена  лють

підвіконням  стікає,  
у  вигляді  величезного  
адамантового  змія,
рука  священика

підлога  розступається
перед  сном  неживих,
обличчя    під  в’язким  
шаром  землі  виходить
повільно  на  поверхню,
востаннє
посміхається
і  завмирає

серпантин  порожнього  ліжка
виливається  на  гнів  відстороненого  лорда  

той  декламує  заповіді  
як  чисту  сутність  поезії,
й  коли  сірник  падає  на  осінню  траву  –
будинок  випльовує  меблі
й  всю  схему  свого  першопочаткового  
існування.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544915
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.12.2014
автор: Immortal